Кроссенс. Що це?

Робота з образами повинна виходити на високий творчий рівень, дозволяючи трактувати та інтерпретувати наявний матеріал зі своєї точки зору, залишаючи простір для індивідуальності. У цьому сенсі ефективним засобом для творчості, яку можна зробити частиною систематичної роботи з предмета, є кроссенс.

Слово "кроссенс" означає "перетин" і придумано авторами за аналогією зі словом "кросворд", яке в перекладі з англійської означає "перетин слів". Ця унікальна ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленку.

Ідея кроссенсу вперше опублікована у 2002 році в журналі "Наука і життя", являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле з дев'яти квадратиків - «хрестики-нулики». Дев'ять зображень розставлені в ньому таким чином, що кожна картинка має зв'язок з попередньою і наступною, а центральна об'єднує за змістом відразу декілька.

Кроссенс у першу чергу відображає глибину розуміння учнем заданої теми, сприяє розвитку логічного та образного мислення, підвищує мотивацію і розвиває здатність самовираження. Організація групової або парної роботи з кроссенсами однокласників допоможе побачити тему чи проблему з іншого боку, з іншої позиції. Прагнучи відобразити своє бачення, учні шукають цікавий додатковий матеріал, виявляють нестандартне мислення, підвищують рівень власної ерудиції. Як будь-яке творче завдання, кроссенси підвищують ініціативність, креативність і розвивають уяву.

Слід враховувати і величезний виховний потенціал кроссенсів.

Таким чином, кроссенс, як метод виконує такі функції:

• мотиваційну (формує інтерес і бажання зрозуміти, на перший погляд, незрозуміле і навіть абсурдне);
• інформативну;
• дослідницьку (допомагає відповісти на питання: що? де? коли?....);
• комунікативну(організовує діалог між учнями та вчителем, учнями та підручником тощо);
• розвиваючу;
• пізнавально-пошукову;
• виховну.

Метод навчання кроссенс має наочний, евристичний характер. Сприяє процесу індивідуально-особистісної життєтворчості учнів, формує особистісні якості учня такі як гуманність, соціальна активність, правдивість, порядність, працьовитість тощо. Використання методу "Кроссенс" сприяє формуванню соціальної компетентності у структурі уроку, тому що багато в чому змінює мислення і мову учнів, надаючи і тому, й іншому інтегрований, системний характер.