Прийом "Тонкі-товсті запитання"

 

Прийом "Три кити: Розмова про головне"

 

Навички критичного мислення

Покликання для завантаження

Питання для тренуваня мозкової сили

Покликання для завантаження

Формування навичок компаративного аналізу: шляхи застосування прийому «6 капелюхів мислення»

Сучасне життя вимагає творчого підходу до уроку літератури та до всього процесу навчання, а компаративістика відкриває широкі горизонти в процесі навчання, виховання сучасних учнів, розширення їхнього світогляду, формування життєво необхідних компетенцій.

Р.Кіплінг оповідання "Рік-Тікі-Таві"

«Впіймай помилку»

Маленький Рікі потрапив у будинок під час граду.  Він міг почухатися будь-якою ногою. Найбільше йому сподобалося гратися із дівчинкою господарів. Мангуста хотів усе розвідати та пізнати у бунгало та в саду. Господарями саду були кобри Дарзі та Нагайна. Першою від зубів Рікі загинула Нагайна. Він не став їсти змію, бо ситі мангусти лягають спати. Вдень кобри прокралися у будинок, хотіли вбити всю сім’ю, але їх почула пацючиха Чуа. Вбитого мангустою кобру було викинуто на дорогу. Поки самка кравця відволікала Нагайну Рікі переніс усі яйця кобри, залишилось лише два. Мангуста врятував хазяїна від укусу кобри і прокусив їй спину прямо на веранді.

Прийоми критичного мислення

Стратегія критичного мислення РАФТ

R – role (роль)

A – audience (аудиторія)

F – form (формат)

T -  topic (тема)

                              Основне завдання учня:

·        висловити важливі для персонажа ідеї;

·        врахувати особливості аудиторії;

·        обрати для свого повідомлення відповідну літературну форму.

                                         Таблиця РАФТ

Роль	Аудиторія	Формат	Тема
Хто я? (виявлення групи персонажів, які можуть описувати подію та вибір своєї ролі)	Для кого я буду писати? (виявлення одного або групи персонажів чи реальних людей, вибір адресата тексту)	У якій формі буде написано текст? (вибір жанру)	Про що я буду писати? Які ідеї донесу до читачів?

Сторітелінг. Прийоми критичного мислення

Сторітеллінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача.

У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітеллінг – це розповідь історій.

Гадаю, що ви погодитеся: вміння говорити, формулювати власні думки – необхідні життєві навички для кожної людини. На сьогодні володіння інформацією, її обробка, вміння чітко передавати почуття, аргументувати свою позицію –головні задачі, які стоять перед освітою.

Медіаграмотність. Прийоми критичного мислення

Прийоми критичного мислення

Прийоми критичного мислення

Прийоми критичного мислення

Що таке сенкан? Як його написати?

Сенкан– це вірш, що складається з п’яти рядків.

Слово »сенкан» походить від французького слова «п’ять» і означає вірш у п’ять рядків.

 1.    Перший рядок – тема (іменник).

2.    Другий – опис теми (два прикметники).

3.    Третій – називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів.

4.    Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття.

5.    Останній рядок – одне слово – синонім до слова(теми), ніби висновок вірша.

Прийоми критичного мислення

Прийоми критичного мислення

Прийоми критичного мислення

Дидактичні стратегії критичного читання

Прагнучи до виховання активного члена демократичного суспільства, прищеплення рішучості та сміливості у висловлюваннях, готовності аргументувати позицію в життєвих ситуаціях, максимальної толерантності у висловлюваннях і поведінці, ми мусимо обов'язково використовувати активні діалогічні технології навчання

Дослідження показують, що саме на активних заняттях - якщо вони зорієнтовані на досягнення конкретних цілей і добре зорганізовані - учні засвоюють матеріал найбільш повно й з користю для себе. Це означає, що учні думають про те, що вивчають, застосовують набуті знання в ситуаціях реального життя або для подальшого навчання і здатні навчатися самостійно.

Одним із різновидів інтерактивних технологій, спрямованих на формування незалежної позиції та здатності до самостійного прийняття рішень, є технології критичного читання.

Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку

«Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати» (Р. Декарт).

«Небагато людей розмірковують більше двох-трьох разів на рік; я створив собі міжнародну репутацію, розмірковуючи один чи два рази в тиждень» (Д.Б. Шоу).

«Я поважаю віру, але саме сумніви – це те, завдяки чому ти вчишся»

(У. Мізнер)

Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось саме собою зрозуміле та природнє – як дихати чи кліпати очима. При цьому більшість з нас майже не використовують можливості, які закладені в цій дивовижній людській здатності. Насправді ж мислення можна і навіть  необхідно      постійно вдосконалювати/ тренувати, так як тренуються, наприклад, спортсмени чи музиканти. Бо людина – єдина істота в світі, яка може мислити критично. І саме школа – це ідеальне середовище для навчання та розвитку такого мислення.

НА УРОК З КУБИКОМ ТА КВІТКОЮ (МЕТОДИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ)

Сьогодні серед вчителів набуває поширення такий інструмент визначення й оцінювання результатів навчання як таксономія (ієрархія, порядок) Бенджаміна Блума. Вчений вважав, що одним з основних завдань школи є навчання учнів на практиці розв’язанню широкого кола проблем, з якими їм доведеться зіткнутися в житті, і пропонував саме цьому побудувати підходи до оцінки результатів навчання.

Як навчити дитину медіаграмотності?

Сергій Дідковський: Як навчити дитину медіагігієни

 Олексій Сімончук

Чому всі ЗМІ — суб’єктивні, наскільки важлива інформація в сучасному суспільстві та як відрізняти реальну інформацію від вигаданої — розповідає PR-стратег Adwise.Agency (серед клієнтів — Цитрус, Алло, Parimatch) Сергій Дідковський.

Об’єктивність і суб’єктивність

Насамперед важливо пояснити, що інформація може бути об’єктивною і суб’єктивною. Перша стосується об’єкта, друга — суб’єкта. Наприклад, «іде дощ» — це об’єктивна інформація. Ми можемо перевірити це, відчути дощ на собі, намокнути під ним. Коли ми починаємо міркувати на тему дощу — це вже суб’єктивна інформація: «Дуже погано, що йде дощ, — я як раз помив машину» або «Добре, що йде дощ, — з’являться гриби». Це наше особисте ставлення, що ґрунтується на суб’єктивних поглядах і життєвому досвіді.