Сонети Дайте Аліг’єрі разом із канцонами увійшли до книги «Нове життя», яка вміщує найкращі зразки любовної лірики поета. Ліричний герой цих творів оспівує красу своєї коханої Беатріче, підкреслюючи чарівну силу любові, яка перемагає смерть. Переклад поезій українською мовою був здійснений відомими вітчизняними поетами й перекладачами Миколою Бажаном та Дмитром Павличком.
Незгасне почуття Данте Аліг’єрі народилося «з першого погляду», коли йому було лише дев’ять років. За словами поета, відтоді й на все життя Беатріче «заволоділа його духом». «Вона видалася мені, - писав Данте, - імовірніше донькою Бога, ніж простого смертного». За дев’ять років вони зустрілися вдруге. Скромний уклін Беатріче, що йшла вулицею в супроводі двох жінок, став для поета справжнім потрясінням.
Нетямлячись від захвату, він кинувся додому, аби на самоті пережити «вищий ступінь блаженства», насолодитися мріями про кохану. Того дня Данте присвятив Беатріче вірш, що привернув увагу поетичних кіл до його таланту.
Митець ніколи особисто не спілкувався із жінкою, яку любив і уславив у своїх безсмертних творах. Тож деякі біографи висловлювали припущення, що вона була лише алегоричним образом, поетичним вимислом. Проте нині документально доведено, що Беатріче - безперечно історична особа, донька банкіра Фолько Портінарі, який мешкав по сусідству з родиною Аліг’єрі. У 1287 р. вона вийшла заміж, але це не притлумило почуття поета.
У віці двадцяти трьох років Беатріче пішла з життя. Для Данте то була невимовна трагедія, його горе межувало з відчаєм. Про свою велику любов і скорботу втрати він щиро, трепетно й натхненно розповів у «Новому житті». Ця збірка, що стала першою ліричною сповіддю у світовій літературі, написана переважно в жанрі сонета.
Незгасне почуття Данте Аліг’єрі народилося «з першого погляду», коли йому було лише дев’ять років. За словами поета, відтоді й на все життя Беатріче «заволоділа його духом». «Вона видалася мені, - писав Данте, - імовірніше донькою Бога, ніж простого смертного». За дев’ять років вони зустрілися вдруге. Скромний уклін Беатріче, що йшла вулицею в супроводі двох жінок, став для поета справжнім потрясінням.
Нетямлячись від захвату, він кинувся додому, аби на самоті пережити «вищий ступінь блаженства», насолодитися мріями про кохану. Того дня Данте присвятив Беатріче вірш, що привернув увагу поетичних кіл до його таланту.
Митець ніколи особисто не спілкувався із жінкою, яку любив і уславив у своїх безсмертних творах. Тож деякі біографи висловлювали припущення, що вона була лише алегоричним образом, поетичним вимислом. Проте нині документально доведено, що Беатріче - безперечно історична особа, донька банкіра Фолько Портінарі, який мешкав по сусідству з родиною Аліг’єрі. У 1287 р. вона вийшла заміж, але це не притлумило почуття поета.
У віці двадцяти трьох років Беатріче пішла з життя. Для Данте то була невимовна трагедія, його горе межувало з відчаєм. Про свою велику любов і скорботу втрати він щиро, трепетно й натхненно розповів у «Новому житті». Ця збірка, що стала першою ліричною сповіддю у світовій літературі, написана переважно в жанрі сонета.
Класична форма сонета, використана Данте в поезії, поділяється на два катрени та два терцети. Для коханої Данте знаходить піднесені слова, що передають глибину його почуттів. Вона для нього символізує богиню кохання й водночас є богинею весни, оновлення та чистоти. Її святість для поета — це «смиренність дум», що проймає кожного, хто її бачить Беатріче, Беатріса, Беата — ім’я, що означає «блаженна», має виразне християнське значення й асоціюється з чистотою й піднесенням. Завершальний рядок сонета утверджує нове диво й ніжність, засвідчує апогей побожного захопленого почуття, яке має ліричний герой, як і сам Данте, до Беатріче.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/v-svoyih-ochah-vona-nese-kohannya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Джерело: https://dovidka.biz.ua/v-svoyih-ochah-vona-nese-kohannya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар