Завдання
ІІІ (обласного)
етапу
ХVІІ Міжнародного конкурсу
з української мови імені Петра Яцика
(для учнів 5-го класу)
1. Напишіть лист Святому Миколаю.
12 балів
2. Запишіть іменники
у формі орудного відмінка.
|
Льон, душа, стихія, швець, стаття, узлісся, круча,
житель, груша, біль.
|
3. Складіть
загадки за малюнками.



3 бали
4. Самодиктант.
Запишіть словниковий диктант на правила вживання м’якого знака (8 слів).
4 бали
Загальна
кількість балів – 24.
(для учнів 6-го класу)
1.
Напишіть творчу
роботу за малюнком.

12 балів
2. Визначте рід іменників.
Шлях, путь, вельможа, сутінь, мрія, цуценя, серце, бюро,
щастя, суддя, вода, вітрище.
3 бали
3. Складіть
і запишіть із поданих слів прислів’я. Підкресліть головні члени речення.
Скільки, стільки, ти, знаєш, разів, мов, людина.
Лине, серця,
до, а, не, слово, стріла.
Хліб, а,
слово, на, обід, бережи, на, відповідь.
Говори,
слухай, думай, а, мало, багато, ще, більше.
Словом, за,
кишеню, у, не, полізе.
Не, випустиш, спіймаєш, не, слово,
горобець.
3 бали
4. Відредагуйте
словосполучення й запишіть
їх. В одному зі словосполучень позначте головне й залежне слово.
Хворий
грипом, багатий на добро, автобус по замовленню, сталося по неуважності, вхід
по запрошеннях, старший по віку, екзамен по мові, дякую Василя, згідно умові,
відповідно завданню.
6 балів
Усього
балів – 24.
(для учнів 7-го класу)
1. Напишіть
творчу роботу про зображену пам’ятку.

12 балів
2. Укажіть
синтаксичну роль інфінітиву в реченнях.
Через очі можна бачити душу чоловіка.
Лиш боротись – значить жить.
Здійснилася моя мрія – побувати в Парижі.
Їдьмо в Карпати кататися на лижах.
4 бали
3. Запишіть
словниковий диктант на правила написання апострофа (12 слів).
3 бали
4. Поясніть
значення слова суржик. Замініть
подані суржикові слова літературними відповідниками.
Вечером світять фонарі, почтовий ящик, велика очередь,
підписка на газети.
5 балів
Усього
балів – 24.
(для учнів 8-го класу)
1.
Напишіть творчу роботу
про зображену пам’ятку.

2. Запишіть
правильно подані слова.
Будь/що/будь,
з/діда/прадіда, до/тепер, до/побачення, пів/яхти, пів/острів, пів/Ковалівки,
по/батьківськи, по/моєму, сто/сімдесяти/мільйонний, на/весні, в/цілому,
день/другий, на/жаль, кінець/кінцем, зроду/віку.
4 бали
3. Заповніть
таблицю.
Джерела української фразеології
|
||||
Вислови, узяті з мовлення народу
|
Виробничо-побутове спілкування
|
Висловлювання видатних особистостей
|
Із античної літератури
|
Із біблійних текстів
|
5 балів
4. Відредагуйте речення.
Саме на протязі осені відбулися
самі цікаві міроприємства. Заходяче сонце залило обрій червоною барвою. Нам
ніщо не мішало зустрітися тут в другий раз. У зустрічі прийняли участь поети і
письменники різних поколінь.
4 бали
Усього
балів – 25.
(для учнів 9-го класу)
1. Напишіть
твір про одного з видатних співвітчизників «Українець, що здивував світ» (обсяг
– до 1,5 стор.)
12 балів
2. Запишіть
іменники з прикладками, знімаючи риски.
Богатир/хлопець, гриб/паразит, дерево/калина,
Дніпро/ріка, жук/короїд, заєць/біляк, льон/довгунець, місто/Суми, рак/самітник,
ломи/камінь, трава/звіробій, художник/портретист.
3 бали
3. Поясніть
значення фразеологізмів.
Битися з вітряками, вилами по воді писано, ні пава ні
ґава, мокрим рядном накрити, старий вовк, цвісти як мак.
6 балів
4.
Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки та розкриваючи дужки.
Підкресліть головні та другорядні члени речення.
Я українець і моя душа ніким (не) розмежована (до) віку
(В. Кочевський).
Чумаки (не) любили заліза бо воно казали притягає грім (О.
Довженко).
4 бали
Усього
балів – 25.
(для учнів 10-го класу)
1. Напишіть твір на
одну з тем:
«Поезія – словесна молитва життя» (О. Вертіль).
О земле рідна, скільки в тобі краси ясної і живої сили (І. Гончаренко).
12 балів
2.
Складіть речення з поданими словами, демонструючи їхнє лексичне значення: духовий, духовний, душевний.
3 бали
3.
Доберіть означення до наведених іменників.
Зяб, дрож, путь, тунель,
філігрань, кольрабі, аташе, окапі.
4 бали
4.
Відредагуйте речення.
Приналежність до певного
соціального слою визначається не лише матеріальним забезпеченням. Із-за
затягування у прийнятті рішень, цю норму відмінено. Золоті ворота – пам’ятник
XІ століття. В останній час погода стала дуже капризною. Повертаючись додому,
хвіртка виявилася зачиненою, і мені прийшлося йти городами. Може, на той рік
повезе мені зібрати більше матеріалу для книги.
6 балів
Усього
балів – 25.
(для
учнів 11-го
класу)
1. Напишіть звернення від імені
Української Центральної ради до українського народу (обсяг – до 3 стор.)
12 балів
2. Поставте наголос у словах.
Пізнання, купіль, кроїти, горілиць, середина, вірші,
зубожіти, феномен, центнер, свердло, довідник, обруч.
3 бали
3. Запишіть
правильно подані слова, знявши риску.
Людино/люб,
100/річчя, авіа/завод, діаметрально/протилежний, жовто/гарячий,
мовно/літературний, пів/міста, пів/України, чітко/окреслений,
суспільно/необхідний, батько/мати, свят/вечір, мати/й/мачуха, супер/обкладинка,
яхт/клуб, фото/копія, міні/фабрика, аеро/вокзал,
гори/цвіт, купівля/продаж .
5 балів
4.
Відредагуйте речення.
Сергія
Коваленко багато хто поважає, він гарний і в якості фахівця, і в якості людини. Якщо співставити факти, то дані про нашого бувшого співробітника не
співпадатимуть. У кінці кінців відмінили закон, згідно
якому наказували за багаточисленні дрібні порушення. У залі засідань продовжуються збори трудового колективу; на повістці
дня багато питань, і я боюся, що не всі їх встигнемо підняти й обсудити. Велів він гнати чимдуж коней, замилених рисаків, міняючи на станціях
поштових.
5 балів
Усього
балів – 25.
Рицар чи лицар?
Не тільки в сучасній українській художній
літературі, публіцистиці й перекладах, ба інколи також у наших класичних творах
натрапляємо на слова рицар,
рицарство, рицарський: «Кругом
усе старе рицарстворозтавало»
(Панас Мирний); «Старий дуже поважав його за незвичайне рицарство і військову обізнаність» (І. Ле); «Усі
вони ревно берегли чистоту рицарської крові свого далекого предка» (В.
Собко).
Проте більшість наших класиків, починаючи
від І. Котляревського, давала перевагу словам лицар,
лицарський, як то з
діда-прадіда вимовляв наш народ. Читаємо в «Енеїді» І. Котляревського: «Там лицарвсякий парубійко»,
«Товаришеві Низ сказав: — Не все вперед — назад дивися, ти з лицарства глузд потеряв», «Силач, козак лицарковатий»; бачимо в Марка Вовчка: «Такий же то
виріс козак з нього хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських!» Не іншого, а тільки цього слова
додержувавсь і Т. Шевченко: «Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу
Івана, лицаря старого»; те саме знаходимо в І.
Франка: «Хіба ж так чесний лицар нападає?»
Таких прикладів із нашої класики й
фольклору можна навести ще багато, але мимоволі виникає питання: чи є потреба в
існуванні двох паралельних слів, що мають різний звук, але однакове значення?
Дехто вважає, що слово лицар слід застосовувати тільки до людей
української національної належності, а в інших випадках більше пасує, мовляв,
слово рицар.
Навряд чи є потреба в такому нетривкому
правилі, що вносить плутанину, тим більше, що воно суперечить нашій мовній
традиції: Т. Шевченко називав і кавказьких горян лицарями — «І вам слава, сині гори, кригою окуті,
і вам, лицарі великі, богом не забуті»; не вагалась
і Леся Українка послуговуватися цим словом, пишучи про шотландців: «Шотландське лицарство усе пішло служити в англійському
війську».
З цього можна зробити висновок: краще
скрізь, у всіх випадках, користуватись тільки давнім українським словом лицар, що прийшло в нашу літературу з уст
народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар