Ненасильницьке спілкування

Метод ненасильницького спілкування  в  формуванні  емоційного інтелекту учнів

(просвітницький тренінг)

Мета:

ü     знайомство із моделлю емоційного інтелекту на основі методу ненасильницького спілкування Маршала Розенберга та її складовими;

ü     окреслити  можливості методу ННС під опрацювання літературних творів на уроках філологічного спрямування;

ü     навчитися розуміти та регулювати емоції, розвивати емпатійні здібності;

ü     ознайомитися з різними способами реагування на критику; як справлятися з конфліктами та стресами в ході освітнього процесу.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Вступне слово

1.1. Емоційний інтелект

Щоб порозумітися, недостатньо говорити однією мовою.

Недостатньо розуміти значення слів, які використовують співрозмовники.

Багато інформації залишається поза словами: у діях, жестах, міміці, емоціях.

Те, як емоції впливають на спілкування і життя, ретельно досліджують із кінця минулого століття.

Вміння правильно розуміти і використовувати емоції у повсякденні науковці називають "емоційним інтелектом".

Емоційний інтелект — це вміння дати раду своїм і чужим емоціям: точно зрозуміти, оцінити і виразити їх.

Дослідники Джон Мейер та Пітер Селоувей, які наприкінці 20-го століття вперше описали це поняття, називають чотири напрямки емоційного інтелекту:

– як ми оцінюємо та виражаємо емоції;

– що про них знаємо;

– як ними керуємо;

– як на їх основі приймаємо рішення.

Висловлювати емоції так, щоб це відповідало початковому задуму, – один із виявів емоційного інтелекту.

Емоційний інтелект багато досліджують з прикладної точки зору, щоб дізнатися, як він пов’язаний із різними сферами життя, з роботою, з лідерством, зі щастям, зі щоденними звичками.

Чим відрізняється життя людини, чий емоційний інтелект розвинений більше, ніж у інших?

Наприклад, австралійські дослідники Емі Чан та Пітер Капуті виявили залежність між емоційним інтелектом (ЕІ) та задоволеністю життям: чим вищий у людини емоційний інтелект, тим більше вона задоволена власним життям.

Водночас, люди з нижчим рівнем емоційного інтелекту почуваються більш самотніми. Почуття самотності залежить від емоційного інтелекту на 24%.  

Однак слід розуміти, що все написане вище стосується статистичних показників, які враховують відповіді великої кількості людей і базуються на імовірностях. Хороша новина полягає в тому, що емоційний інтелект можна розвивати протягом життя. Він не є сталою ознакою, і немає вікової межі, після якої запізно братися до вдосконалення.

1.2. Ненасильницьке спілкування

Нині учні потребують не лише академічних знань, а й гарної соціалізації в суспільстві. Ненасильницьке спілкування допоможе як учням, так і вчителям у формуванні якісної комунікації.

"Ненасильницьке спілкування показує нам спосіб бути дуже чесним, без будь-якої критики, образи або придушення, і без будь-якого інтелектуального діагнозу, що означає неправильність".                                                                                    

                                     МАРШАЛ РОЗЕНБЕРГ

1. Чому зникає зв’язок із повним співпереживання внутрішнім світом людини?

2. Що дозволяє деяким людям зберігати чуйність навіть у найскладніших ситуаціях?

Біографічні відомості

Маршал Розенберг - американський психолог і творець методу ненасильницького спілкування - способу комунікації, що дозволяє людям донести один до одного інформацію, необхідну для мирного вирішення конфліктів і розбіжностей. Він також є засновником і директором освітніх програм Центру ненасильницького Спілкування - міжнародної некомерційної організації.

Розенберг народився 6 жовтня 1934 в місті Кантон, штат Огайо. Ріс у неблагополучному районі Детройта, Маршалл Розенберг з дитинства  жваво цікавився психологією спілкування і мріяв знайти способи комунікації між людьми, які б виключали насильство в принципі.

У 1961 році отримав ступінь доктора наук в галузі клінічної психології в університеті Вісконсіна. Вивчав також порівняльне релігієзнавство. Створивши в 1960-і роки свій метод ненасильницького спілкування (ННС), доктор Розенберг тривалий час випробовував  його на практиці, а в 1984 році заснував Центр ненасильницького спілкування. Зараз це вже міжнародна некомерційна організація. Більше 100 штатних викладачів ЦППО проводять в 30 країнах світу тренінги і семінари для батьків, працівників охорони здоров'я та освіти, менеджерів, злочинців, поліцейських, військових, священнослужителів, державних  чиновників і т. д. Маршал Розенберг проводив «програму миру» у багатьох країнах Європи , Азії, Африки і Південної Америки, які страждають від міжрелігійних та міжнаціональних конфліктів. Югославська команда ЦППО отримувала матеріальну підтримку з фондів ЮНЕСКО. Уряд Ізраїлю офіційно визнав метод ННС та викладає його в сотнях шкіл цієї країни.

НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ (ННС) – стратегія спілкування, особливий підхід до висловлювання і слухання, який дозволяє проявляти емпатію до себе і оточуючих; розв’язувати конфлікти не завдаючи болю оточуючим.

МЕТА ННС–

1. створювати і підтримувати таку якість стосунків, коли враховані потреби кожного;

2. не дозволяти зовнішнім авторитетам змушувати вас підкорятися;

3. навчитися бути чесним без критики і вимог;

4. у визначенні власної позиції опиратися на факти/ особисті спостереження;

5. отримувати задоволення від життя  розуміючи, а не критикуючи інших.

ПРОЦЕС ННС:

Ми спостерігаємо конкретні дії, які впливають на добробут.

У нас виникають  почуття відносно того, що ми бачимо.

З’являються потреби, цінності, бажання і все інше, що формують наші почуття.

Конкретні дії, які ми просимо виконати, щоб покращити своє життя.

СЛАДОВІ ННК:

1. спостереження;

2. почуття (емоції);

3. потреби;

4. прохання.

Дві частини ННС:

1. Чесне самовираження за допомогою чотирьох складових.

2. Емпатичне  прийняття через чотири складових.

Спілкування, яке заважає емпатії:

Моралістичні судження – всі, хто діє не за нашими моральними принципами, помиляються.

Порівняння – зіставлення себе із ідеалом, втіленим в інших людях, провокує відчуття власної нікчемності.

Заперечення відповідальності – ми заперечуємо власну відповідальність за дії, коли приписуємо причини наших вчинків зовнішнім факторам.

Вимога – будь-яка вимога загрожує слухачеві звинуваченням або покаранням, якщо він не підкориться.

1. Спостереження БЕЗ оцінки

Прояв у мовленні	Приклад спостереження з оцінкою	приклад спостереження без оцінки
1. Описуємо якості, без вказівки на особисту думку мовця.	Ти надто щедрий.	Коли я бачу, що ти віддаєш усі свої кишенькові гроші іншим, я думаю, що ти проявляєш зайву щедрість.
2. Узагальнення, які не підкріплені конкретними фактами.	Імігранти не слідкують за своєю територією.	Я не бачив, щоб хтось із сім’ї, яка проживає … , прибирав подвір’я.
3. Заперечення здібностей і можливостей, висловлене як беззаперечна істина.	Ігор  Шевчук погано грає у футбол.	Ігор Шевчук не забив жодного гола за 20 матчів.

Вправа 1: «СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЧИ ОЦІНКА». Вкажіть речення, у яких висловлені лише спостереження без оцінки.

1. Вчора Олег розізлився на мене без жодного приводу.

2. Ввечері Оля гризла нігті, коли дивилась телевізор.

3. Під час наради Софія не запитала мою думку.

4. Мій батько – хороша людина.

5. Ілля занадто багато працює.

6. Григорченко агресивний.

7. Цього тижня Юлія приходила першою.

8. Мій син часто нехтує чищенням зубів.

9. Леонід сказав мені, що в жовтому я виглядаю не дуже добре.

10. Коли я розмовляю із тіткою, вона мені скаржиться.

Відповідь:

1. Вчора Олег розізлився на мене без жодного приводу.

2. Ввечері Оля гризла нігті, коли дивилась телевізор.

3. Під час наради Софія не запитала мою думку.

4. Мій батько – хороша людина.

5. Ілля занадто багато працює.

6. Григорченко агресивний.

7. Цього тижня Юлія приходила першою.

8. Мій син часто нехтує чищенням зубів.

9. Леонід сказав мені, що в жовтому я виглядаю не дуже добре.

10. Коли я розмовляю із тіткою, вона мені скаржиться.

2. Як розуміти і висловлювати свої  почуття?

Почуття потрібно розмежовувати із думками:

Думка: Я відчуваю (=думаю), що ти виконаєш це завдання краще, ніж я.

Я відчуваю (=думаю), що всім від мене щось потрібно.

Я відчуваю (=думаю), що на Оксану можна покластися.

нашими уявленнями про себе:

Я відчуваю, що погано граю на гітарі.

Я відчуваю розчарування, коли граю на гітарі.

Я злюсь на себе, коли граю на гітарі.

думками про поведінку інших:

Я відчуваю, що нічого не означаю для людей із якими працюю.

Мені сумно, тому що на роботі  я не маю щирого спілкування і друзів.

ДЕМОНСТРАЦІЯ ПОЧУТТІВ – ВИЯВ ВРАЗЛИВОСТІ, ЯКА ДОПОМАГАЄ У ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТІВ.

Вправа 2: «ВИЯВ ПОЧУТТІВ». Вкажіть речення, у яких висловлені почуття.

1. Я відчуваю, що ти не любиш мене.

2. Мені шкода, що ти йдеш.

3. Коли ти так говориш, мені страшно.

4. Коли ви зі мною не вітаєтесь, я відчуваю демонстрацію неповаги.

5. Я щаслива, що ви зможете прийти.

6. Ти огидний.

7. Мені хочеться тебе вдарити.

8. Я відчуваю, що мене неправильно зрозуміли.

9. Мені дуже приємно, що ти зробив це для мене.

10. Я ні до чого не здатний.

Відповідь:

1. Я відчуваю, що ти не любиш мене.

2. Мені шкода, що ти йдеш.

3. Коли ти так говориш, мені страшно.

4. Коли ви зі мною не вітаєтесь, я відчуваю демонстрацію неповаги.

5. Я щаслива, що ви зможете прийти.

6. Ти огидний.

7. Мені хочеться тебе вдарити.

8. Я відчуваю, що мене неправильно зрозуміли.

9. Мені дуже приємно, що ти зробив це для мене.

10. Я ні до чого не здатний.

Почуття

- особливий клас психічних процесів і станів, пов’язаний з інстинктами, потребами й мотивами, що відображають у формі безпосереднього тимчасового переживання;

- є одним із головних механізмів внутрішньої регуляції психічної діяльності й поведінки, спрямованих на задоволення актуальних потреб;

Не самі речі, а тільки наші уявлення про них роблять нас щасливими, або нещасними.

                                              Епіктет

Дії інших можуть бути стимулом для наших почуттів, але ніколи не будуть їх безпосередньою причиною.

Варіанти реакції на негативні висловлювання:

1. Звинуватити себе.

2. Звинуватити інших.

3. Відчути власні почуття і потреби.

4. Відчути почуття і потреби інших.

Наприклад:

Ти засмутив мене, коли не зайшов вчора.

Я була засмучена, коли ти не зайшов, адже я хотіла обговорити деякі справи, які мене дуже хвилюють.

Поєднуйте свої почуття із потребами:

«Я відчуваю…. тому що я маю потребу/ мені потрібні…»

НАПРИКЛАД

Я засмучена тим, що ти залишаєш їжу на тарілці, адже хочу, щоб ти ріс сильним і здоровим.

Мене дратують орфографічні помилки в наших буклетах, адже я хочу, щоб наша компанія виглядала професійною.

Я злюсь на керівника, який порушив обіцянку, бо на цих вихідних розраховував  погостювати у брата.

Осуд, критика, тлумачення чужих дій – це спотворене висловлення власних незадоволених потреб.

Вправа 3: «ВИСЛОВЛЕННЯ ПРОХАННЯ». Вкажіть речення, де чітко сформульована дія, яку потрібно виконати.

1. Я хочу, щоб ти мене зрозумів.

2. Я хочу, щоб ти назвав один із моїх вчинків, який тобі не сподобався.

3. Мені б хотілось, аби ти відчував себе більш впевненим.

4.Я хочу, щоб ти перестав пити.

5. Я хочу, щоб ти дозволив мені бути собою.

6.Мені б хотілось, щоб ти чесно висловився про вчорашню нашу зустріч.

7. Мені б хотілось, щоб ти не перевищував обмеження швидкості.

8. Я хочу ближче з вами познайомитись.

9. Я хочу більше поваги до мого особистого простору з вашого боку.

10. Мені б хотілось, щоб ти частіше готував вечерю.

Відповіді:

1. Я хочу, щоб ти мене зрозумів.

2. Я хочу, щоб ти назвав один із моїх вчинків, який тобі не сподобався.

3. Мені б хотілось, аби ти відчував себе більш впевненим.

4.Я хочу, щоб ти перестав пити.

5. Я хочу, щоб ти дозволив мені бути собою.

6.Мені б хотілось, щоб ти чесно висловився про вчорашню нашу зустріч.

7. Мені б хотілось, щоб ти не перевищував обмеження швидкості.

8. Я хочу ближче з вами познайомитись.

9. Я хочу більше поваги до мого особистого простору з вашого боку.

10. Мені б хотілось, щоб ти частіше готував вечерю.

Емпатія

- шанобливе розуміння того, що відчувають інші.

Здатність до емпатії розвиває проникливість – здатність до швидкого і адекватного пізнання людей і відносин, до прогнозування поведінки людини. На рівні особистісних характеристик проникливість припускає наявність гуманістичної спрямованості людини, ціннісних орієнтацій, вольових рис характеру.

Як компонент висококваліфікованого спілкування проникливість припускає ряд умінь:

·        уважно слухати людей,

·        враховувати вікові та індивідуальні особливості співбесідників,

·        глибоке сприйняття  внутрішнього світу іншого для взаємодії, взаєморозуміння,

·        співробітництва та знайомство з практичними методами розвитку емоційного інтелекту дітей в існуючому освітньому просторі.

Емпатія виникає тільки тоді, коли ми відкидаємо всі упереджені думки і висновки  про інших людей.

Замість емпатії ми часто пропонуємо поради або розраджуємо людину через власну позицію і почуття.

Як проявити емпатію?

1.  Не  звинувачувати і не засуджувати.

2. Зверніть увагу на те, чого людина потребує, а не на те, що вона думає.

3. Перефразовуйте слова співрозмовника для кращого розуміння.

4. Грубі висловлювання – приховане прохання вислухати потреби людини.

Ми розуміємо, що емпатії достатньо, якщо напруга знизилась, або все висказане, слова вичерпалися.

Вправа 4. «СПРИЙНЯТТЯ З ЕМПАТІЄЮ І БЕЗ НЕЇ». Визначте  номер кожного діалогу, в якому учасник Б з емпатією відповідає на емоції учасника А.

1. А: Як я могла зробити таку дурість?

    Б: Ніхто не досконалий, ти надто сувора до себе.

2. А: Якщо ви хочете дізнатися мою думку, то я вважаю, що всіх емігрантів треба відправити назад, туди, звідки вони приїхали.

   Б: Ви дійсно вважаєте, що таким чином можна щось вирішити?

3. А: Ви не Бог!

    Б: Ви роздратовані, бо хочете, щоб я визнав, що існують інші способи пояснити цю ситуацію?

4. А: Я думаю, що ти мене не цінуєш! Цікаво, як ти обійдешся без мене?!

    Б: Це не так! Я тебе ціную!

5. А: Як ти міг мені таке сказати?

    Б: Тебе роздратували мої слова, тому що тобі хотілося згоди на твоє прохання?

6.А: Я так злюсь на чоловіка! У важких ситуаціях його так часто немає поруч!

   Б: Ви роздратовані, тому що вважаєте, він має частіше бути поруч?

7. А: Я така товста! Мені гидко на себе дивитись.

    Б: Можливо, якщо почати ходити на фітнес, це виправить ситуацію?

8. А: Я організовую весілля дочки і вже на межі нервового зриву. Від сім’ї  нареченого жодної допомоги. У них ледь не щодня змінюється думка про те, як вони бачать це весілля.

   Б: Отже, ви нервуєте через всі приготування і хотіли б, щоб ваші майбутні родичі краще розуміли, які складнощі створює для вас їхня нерішучість.

9. А: Коли до мене приїжджають родичі без попередження, я відчуваю, що вони порушують мій особистий простір. У ці моменти я згадую, як мої батьки нехтували моїми потребами і вирішували все самі.

   Б: Я знаю, що ти відчуваєш. У мене теж часто виникають подібні почуття.

10. А: Я розчарована вашими результатами. На мою думку, ваш відділ у минулому місяці мав подвоїти продуктивність.

     Б: Я розумію ваше розчарування, але багато хто із працівників були відсутні через хворобу.

Відповіді:

1. А: Як я могла зробити таку дурість?

    Б: Ніхто не досконалий, ти надто сувора до себе.

2. А: Якщо ви хочете дізнатися мою думку, то я вважаю, що всіх емігрантів треба відправити назад, туди, звідки вони приїхали.

   Б: Ви дійсно вважаєте, що таким чином можна щось вирішити?

3. А: Ви не Бог!

    Б: Ви роздратовані, бо хочете, щоб я визнав, що існують інші способи пояснити цю ситуацію?

4. А: Я думаю, що ти мене не цінуєш! Цікаво, як ти обійдешся без мене?!

    Б: Це не так! Я тебе ціную!

5. А: Як ти міг мені таке сказати?

    Б: Тебе роздратували мої слова, тому що тобі хотілося згоди на твоє прохання?

6.А: Я так злюсь на чоловіка! У важких ситуаціях його так часто немає поруч!

   Б: Ви роздратовані, тому що вважаєте, він має частіше бути поруч?

7. А: Я така товста! Мені гидко на себе дивитись.

    Б: Можливо, якщо почати ходити на фітнес, це виправить ситуацію?

8. А: Я організовую весілля дочки і вже на межі нервового зриву. Від сім’ї  нареченого жодної допомоги. У них ледь не щодня змінюється думка про те, як вони бачать це весілля.

   Б: Отже, ви нервуєте через всі приготування і хотіли б, щоб ваші майбутні родичі краще розуміли, які складнощі створює для вас їхня нерішучість.

9. А: Коли до мене приїжджають родичі без попередження, я відчуваю, що вони порушують мій особистий простір. У ці моменти я згадую, як мої батьки нехтували моїми потребами і вирішували все самі.

   Б: Я знаю, що ти відчуваєш. У мене теж часто виникають подібні почуття.

10. А: Я розчарована вашими результатами. На мою думку, ваш відділ у минулому місяці мав подвоїти продуктивність.

     Б: Я розумію ваше розчарування, але багато хто із працівників були відсутні через хворобу.

Вміння розвивати емоційний інтелект

Емоційний інтелект – спосіб, метод і форма поводження людини з самою собою і оточуючими. Точність оцінки та вираження емоцій. Важливо розуміти свої емоції та емоції інших людей, пов’язані як з внутрішніми, так і з зовнішніми подіями. Це здатність визначати емоції по думках, фізичному стані, зовнішньому вигляді, поведінці. Це здатність точно визначати емоції і пов’язані з ними потреби,  її внесено до нового державного стандарту освіти України. Але що це означає і як це реалізувати?

За матеріалами Світлани Гетьман

Аналіз твору на основі методу ННС

Микола Вінграновський «Сіроманець» (застосування прийому «Оживлення літературного героя»)

Я побачив, що Чепіжний убив вовчицю й вовченят.

Я відчував  біль і  відчай.

Я зрозумів, що маю потребу у відновленні справедливості.

Тому в мене до вас прохання: не робіть зло іншим, щоб воно не повернулося до вас бумерангом.

1.3. Застосування на уроках  української літератури ( використання буклета для визначення почуттів та потреб героїв твору)

Григір Тютюнник “Дивак”

— Ей, Олесю! — кличуть з гурту. — Гайда з нами подушки

гнуть!

— Навіщо лід псуєте? — у відповідь Олесь. — Він ще молодий.

Дітвора сміється: дивак.

А Федько Тойкало розбишакувато вишкірив зуби і, вказуючи

рукавом на Олеся, заволав так, що шия одразу зробилась

 тоненькою:

— Бий зрадника! — підскочив, тицьнув Олеся ліктем під

скроню і зник поміж палями.

Павло Тичина “Не бував ти у наших краях!”

Не бував ти у наших краях!
Там же небо — блакитні простори...
Там степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!..
Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,
Серце б’ється і б’ється в грудях...
Не бував ти у наших краях.

Не бував ти у наших краях,
Бо відтіль не таким би вернувся!
Чув про степ, що ген-ген простягнувся? —
Єсть там люди — й зросли у степах,
Що не люблять, не вміють ридати.
Що не можуть без пісні і нивки зорати!
Тебе ж завжди я бачу в сльозах... —
Не бував ти у наших краях.

РОБОТА ІЗ ПАМ’ЯТКОЮ «Обдумати й зважити ситуацію/Реакція на критику»

Мова Шакала та Жирафа. За концепцією ННС Маршала Розенберга наша мова поділяється на: мову Шакала мову Жирафа

Отже, педагоги можуть говорити із учнями двома мовами:

ü  так звана «мова шакала» (jackol language) – веде до криків і ярликів;

ü інша «мова жирафа» (giraffe language) – дає шанс дитині усвідомити помилки і виправити поведінку.

Слова вчителя для учнів можуть стати руйнівною зброєю або надихати учнів творити.

Усе залежить від вибору мови. Вчитель не повинен спілкуватись з учнем на jackol language, що має в собі негативну оцінку особистості.

Вчителю слід використовувати giraffe language, що базується на спостереженні. Наприклад, ми можемо подумати про людину, яка викликала у нас негативні емоції. Далі – описати цю ситуацію одним реченням. «Вона – лінива», – говоримо ми мовою Шакала. Таке мислення веде до конфліктів.

Мова Жирафа використовує констатацію фактів: «Вона не виконала домашню роботу». Щоб перейти на мову спостережень варто лише усвідомити, що людина не може бути першопричиною наших негативних емоцій.

Усі ми маємо потреби: у дружбі, у відпочинку, у красі, у реалізації власних ідей та мрій.

Емоції та відчуття базуються на потребах. Якщо ми розчаровані, бо учень за нашою оцінкою лінивий, то ми маємо незадоволену потребу в реалізації чи визнанні. Але педагогам краще у такій ситуації не зациклюватись на собі, а подумати про причини поведінки учня. Якщо вона повторюється систематично – можна обговорити це з учнем. Інколи у таких ситуаціях випливає багато фактів. Як результат, розчарування вчителя проходить. І ми можемо допомогти учню перейти певні складні життєві моменти.

Чому Шакал та Жираф?

Мова Шакала та Жирафа використовується в ННС як символічна мова, якою розмовляють люди.

Мова Шакала – це домінантна мова.

«Шакал» живе в голові, оцінюючи, аналізуючи й звинувачуючи інших.

Що означає говорити мовою Шакала? Це означає, що Ви використовуєте:

- ярлики, критику, осуд;

- оцінку з точки зору винагороди чи звинувачення (тобто поведінка людини заслуговує винагороди чи покарання);

- вимоги (заперечення можливості вибору в людини, бажання покарати тих, хто не виконує вимоги);

- заперечення можливостей вибору чи відповідальності.

У «Шакала» небагато варіантів дій – сваритися, підкорятися чи тікати. Зазвичай він реагує автоматично чи за звичкою.

Приклад спілкування мовою «Шакала»:

- Ти ніколи мене не слухаєш, коли я з тобою розмовляю! Ти постійно мене ігноруєш.

- Ну, як же. Я постійно тебе слухаю!

- Ти не можеш слухати мене й одночасно читати газету! Ти весь час мене обдурюєш.

У ННС «Жираф» символізує мову життя і партнерства, сприяє душевній близькості й об’єднанню.

Жираф – дуже сильна, але й водночас мирна й добра тварина. У Жирафа найміцніше серце з усіх тварин й найдовша шия, що дозволяє бачити навколо себе повну картину світу.

Говорити мовою Жирафа – це значить говорити від щирого серця.

Людина, яка говорить мовою «Жирафа»:

- не дає оцінок,

- не звинувачує,

- не вимагає й не погрожує.

«Жирафи» об’єктивні у своєму баченні й розумінні своїх почуттів та потреб, а також почуттів та потреб інших людей. «Жирафи» використовують емпатію, намагаючись зробити не тільки своє життя, а й життя інших людей – комфортним.