Інформаційна картка *
учасника всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021»
в номінації «Українська мова та література»
Прізвище,
ім’я, по батькові |
Мендусь
Тетяна Петрівна |
Посада
(відповідно до запису в
трудовій книжці) |
учитель
української мови та літератури |
Місце
роботи (найменування закладу
освіти відповідно до статуту) |
Ліцей
№7 міста Гайсин Гайсинської Міської ради |
Освіта
(найменування закладу
вищої освіти, рік закінчення навчання) |
Уманський
державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2009 р. |
Самоосвіта
(зазначається за
останні 3 роки в порядку зменшення за категоріями: очні, дистанційні курси;
конференції, семінари; конкурси тощо) |
«Сторітелінг, відеоскрайбінг як новітні
технології створення навчальних презентацій»(Посвідчення про підвищення
кваліфікації за формою «Компенсаційна спеціалізована школа освітян» № 241/5
від 02.03.2020 р. «Мовний менеджмент в освіті та
комунікативні стратегії» через освітню платформу «Є-мова» № ОК f81e6697a16a4dc1b9c904ba0cfbef67
від 18.08.2020 р. «Протидія
та попередження булінгу(цькування) в закладах освіти» через платформу масових
відкритих онлайн-курсів
«Prometheus» від 09.09.2020 р. «Медіаграмотність:
практичні навички» через
платформу масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus» від 15.04.2020 р. «Осмислені
й переосмислені» наданий
ДП «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький
арсенал»» та Інститутом післядипломної педагогічної освіти Київського
університету імені Бориса Грінченка через платформу масових відкритих онлайн-курсів
«Prometheus» від 02.04.2020 р. «Критичне мислення для освітян» через
платформу масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus» від 03.04.2020 р. «Академічна доброчесність» через освітній проєкт «EdEra» від 23.03.2020 р. «Бери й роби» через освітній проєкт «EdEra» від 23.03.2020 р. «Емоційний інтелект» через «Освітній Хаб
міста Києва» № 29671905 від 07.05.2020р. Переможець ІІ етапу конкурсу «Учитель
року – 2020» у номінації «Зарубіжна література» Переможець у конкурсі грантів Вінницької
ОДА у номінації дошкільні, позашкільні, сільські та міські заклади загальної
середньої освіти із проєктом «Створення хмаро орієнтовного освітнього
середовища засобами веб 2.0 технологій» (2020 р.) Переможець ІІ етапу конкурсу «Учитель
року – 2021» у номінації «Українська мова та література» |
Педагогічний
стаж |
12
років |
Кваліфікаційна
категорія |
ІІ
кваліфікаційна категорія |
Педагогічне
звання (за наявності) |
|
Науковий
ступінь (за наявності) |
|
Посилання
на відеорезюме
(для учасників третього туру) |
|
Педагогічна ідея «Освіта повинна бути випереджувальною,
відповідати тенденціям розвитку суспільства в майбутньому. Широке
впровадження ІКТ у навчальний процес вимагає певного перегляду традиційних
освітніх концепцій», ― зазначено в Державному стандарті базової й повної загальної
освіти. У якому напрямку рухатися? Які новітні
освітні технології ефективніші на уроках української мови та літератури? Саме роздуми над подібними запитаннями та
слова Джарода Роллінса «у природі ніщо не
існує у вакуумі» наштовхнули на педагогічну ідею «Розвиток
ключових компетентностей на уроках словесності в контексті технологій
інформаційного суспільства та STEAM-освіти». STEAM-освіта об’єднує природничі науки (від англ. Science),
технології (від англ. Technology), технічну творчість (від англ. Engineering),
мистецтво (від англ. Art) та математику (від англ. Mathematics). Однак, це не
просто технічна освіта, вона охоплює значно ширше поняття, а саме — вдале
поєднання креативності та технічних знань. Педагогічна концепція полягає в застосуванні
у професійній діяльності вчителя-філолога такої структури (див. мал.1). Задум можна втілити шляхом
використання елементів STEAM при створенні навчальних завдань для
учнів у межах втілення однієї із
запропонованих технологій навчання. Подібні
вправи стають основою для розвитку
навичок, які зумовлюють формування ключових компетентностей. Малюнок 1 За такої структури базовими складниками,
основою уроку можуть стати: 1) таксономія Бенджаміна Блума як чинник
розвитку навичок критичного мислення; 2) теорія ненасильницького спілкування
Маршала Розенберга як рушійна сила до
емпатії між учасниками освітнього процесу; 3) вивчення програмового матеріалу через
залучення різноманітних творів мистецтва задля розуміння здобувачами освіти
особливостей розвитку культури; 4) увага до пропорції мовних засобів та
якості літературного твору,
простеження залежності цих чинників; 5) з’ясування та зосередження уваги на
головному під час роботи над навчальними проєктами; 6) створення власного навчального та
мультимедійного контенту за допомогою карток «Alias», кубиків Рорі, а також засобами web 2.0. Технології
інформаційного суспільства надають потужний арсенал засобів для поєднання в
навчальних завданнях мовної грамотності та всебічної мистецької освіти через
використання сервісів web
2.0. Учні реалізовують проєкти за допомогою Google-додатків, які передбачають
можливість спільного редагування для кількох учасників навіть віддалено.
Учитель, маючи покликання на роботу від школярів, може вносити корективи,
писати пропозиції, вказувати на помилки у створеному тексті. Здобувачі освіти
ефективно здійснюють візуалізацію
програмового матеріалу через застосування ресурсів Canva, WordArt, Coogle, StartSmart на основі PowerPoint. Технології віртуальної та
доповненої реальності AirPano та GoogleArt`s&Culture допомагають
переконати учнів, що українська література не живе на сторінках
підручника, а це живий організм, який
невпинно розвивається. Важливе
завдання вчителя на уроках української мови та літератури ― навчити учнів
спілкуватися українською в повсякденному житті. З цією метою використовую гру
«Alias», яка дозволяє розвивати та
покращувати словниковий запас учнів, уміння ставити запитання. «Кубики Рорі»
показали свою ефективність у формуванні навичок застосування знань на
практиці через поєднання навчання і гри.
Здобувачі
освіти включені у проєктну діяльність через створення онлайн-завдань на
платформі LearningApps, написання коміксів за змістом художніх
творів за допомогою сервісу Storyboardthat. Працюючи
над проєктом, школярі мають підбирати
матеріали для порівняння, пояснювати свій вибір, опиратися на знання з інших навчальних
дисциплін, приклади з різних видів мистецтва, а тому на цьому етапі відбувається інтеграція
знань із різних предметів: літератури, живопису, історії, культурології,
музики тощо. Отже, приходимо до комплексного
міждисциплінарного підходу з проєктним навчанням, що поєднує в собі
природничі науки з інформаційно-комунікаційними технологіями. Як і в житті
всі предмети інтегровані та взаємопов’язані. Власне,
під час уроків такого спрямування відбувається формування всіх ключових
компетентностей, зазначених у
Державному стандарті базової середньої освіти, через актуальні навички для
майбутньої кар’єри: ·
⎯ аналітичне мислення та
інноваційність; ·
⎯ активне навчання та
вироблення власних освітніх стратегій; ·
⎯ комплексне вирішення
проблем; ·
⎯ критичне мислення та
аналіз; ·
⎯ креативність та
ініціативність; ·
⎯ лідерство; ·
⎯ використання, моніторинг
й контроль технологій; ·
⎯ стресостійкість та гнучкість; ·
⎯ аргументованість
вибору, вирішення проблем та генерування ідей. Результативність своєї роботи бачу в
позитивній динаміці навчальних досягнень учнів, підвищенні інтересу до
вивчення української мови та літератури, умінні застосувати свої знання на
практиці. Традиційно школярі, із якими я працюю, беруть участь в
інтернет-олімпіаді проєкту «НаУрок» та є її переможцями. У 2019-2020
навчальному році учениця сьомого класу Поліщук Дарія стала переможцем ІІ
етапу Всеукраїнської предметної олімпіади з української мови та
літератури, а учениця одинадцятого
класу Турок Ірина посіла ІІ місце в ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу
учнівської творчості «Об'єднаймося ж,
брати мої». У 2020-2021 Невідома
Юлія, учениця дев’ятого класу, стала переможцем ІІІ та учасником ІV етапу Міжнародного мовно-літературного
конкурсу імені Тараса Шевченка та Всеукраїнського конкурсу учнівської
творчості «Об'єднаймося ж,
брати мої». |
Немає коментарів:
Дописати коментар